Червона книга МСОП: проєхидна, гангський дельфін, китайська саламандра, панголін, болеарська жаба - Біологія - Учителям-предметникам - Каталог статей - Персональный сайт
Вівторок, 06.12.2016, 01:52
Ви увійшли як Гость | Група "Гості"Вітаю Вас Гость | RSS

Голосківська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Летичівський район Хмельницька область
Міні-чат
200
Наше опитування
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Locations of visitors to this page Український рейтинг TOP.TOPUA.NET Проверка тиц free counters
Зараз на сайті
Яка відстань?

Розрахунок відстаней

Розрахунок відстаней від Автодиспетчер.Ру
Нагодуй хом"ячка
НАША музика
Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » Учителям-предметникам » Біологія

Червона книга МСОП: проєхидна, гангський дельфін, китайська саламандра, панголін, болеарська жаба


Проєхидни

  • Живуть у Папуа-Новій Гвінеї
  • Охоронний статус: перебувають під критичною загрозою
  • Розміри популяції: невідомі

Ці незвичайні довгоносі істоти з довгими кігтями – найдавніші ссавці із тих, хто нині живе на землі.

Проєхидна – один із трьох яйцекладних, або однопрохідних, ссавців – ряду, до якого належить, зокрема, качкодзьоб. Вони виникли 120 мільйонів років тому.

"Багато вчених хотіли б дізнатися, в чому секрет довголіття цього виду", – розповідає доктор Пеггі Рісміллер з австралійського Університету Аделаїди.

Вона вивчає єхидн з 80-х років і вірить, що якби біологам вдалося дослідити цих істот ретельніше, "люди могли би дечого від них навчитися".

Але проєхидни – тварини рідкісні, до того ж лякливі, що дуже утруднює роботу дослідників.

Побачити в природних умовах їх можна лише в Папуа-Новій Гвінеї з її вологими ґрунтами. Річ у тім, що проєхидни харчуються хробаками, яких знаходять, риючи дзьобом землю.

В Австралії вони вимерли близько 20 000 років тому через те, що клімат змінився на більш посушливий і земля пересохла.

Дослідників важко вловимих тварин особливо інтригує їх великий мозок.

Половину мозку проєхидни складає неокортекс, або сіра речовина, яка у ссавців відповідає за інтелект і пам’ять, тобто дозволяє їм вчитися. Людський мозок складається з сірої речовини лише на третину.

На жаль, через те, що проєхидни такі розумні, їх важко вивчати.


Гангський дельфін

Живе в Бангладеш, Індії, Непалі, Пакистані

Охоронний статус: вид під загрозою

Популяція: як мінімум 1200–1800 особин, популяція зменшується

Ще один носач, про якого рідко згадують "зелені" кампанії, – гангський дельфін, прісноводний ссавець з довгим рилом і великими зубами.

Як і більшості річкових дельфінів, яким доводиться жити у каламутній воді, йому не потрібен зір, тож очі у нього крихітні і незрячі.

Надя Річман з Інституту зоології вже три роки досліджує гангських дельфінів.

Це "поширений хижак прісноводних річок Бангладеш, Індії та Непалу – останній із тих, хто залишились", – каже вона.

"Також це один із двох видів річкових дельфінів, які залишилися на планеті після того, як вимер китайський річковий дельфін". [За даними Міжнародного союзу зі збереження дикої природи останній вид перебуває в "критичній небезпеці", але чимало дослідників кажуть, що він уже зник. – Авт.]

Гангський дельфін – це "дуже особливий з точки зору еволюції вид, і його втрата – це втрата значного шматка історії еволюції".

Річман визнає, що зовнішність цих дельфінів, можливо, "не надто приваблива".

"Але коли знайомишся з їхнім характером, то розумієш – вони дуже милі. Бангладешці називають їх "учу", що бенгальською означає "риба-стрибун". І якщо вам пощастить побачити їх зблизька, ви побачите, що вони посміхаються".

 

Яванський панголін

Живе в кількох країнах південно-східної Азії

Охоронний статус: вид під загрозою

Популяція: невідома

Панголіни – єдині тварини у світі, все тіло яких вкрите лускою. Вона складається з кератину – як ріг носорога або людські нігті.

Хибне уявлення про лікувальні властивості цієї луски призвело до масштабного полювання на панголінів, і вони опинилися на межі знищення.

Її використовують у традиційній китайській медицині для лікування цілого ряду проблем – від порушень лактації і до раку.

Але реальних свідчень її цілющих властивостей не існує.

Ден Челлендер з Кентського університету пише про панголінів дисертацію. Він каже, що окрім унікальної зовнішності, ці тварини можуть похвалитися великою силою й гнучкістю.

"Вони просто гімнасти, – каже Челлендер. – Я бачив самок, які лазять по стелі вниз головою з малюками на спині".

На питання, чому панголіни не стали улюбленцями публіки, дослідник відповідає, що їм просто потрібно більше реклами.

"Думаю, широкий загал про них взагалі не знає, – вважає він. – А панголіни дуже класні. Якби люди побачили їх на відео, то одразу полюбили би їх".

 

Китайська гігантська саламандра

Живуть у гірських річках Китаю

Охоронний статус: перебувають під критичною загрозою

Популяція: раніше зустрічалися часто, але за останні 30 років ситуація, за даними Міжнародного союзу зі збереження дикої природи, катастрофічно погіршилася. Зараз цих амфібій залишилося "дуже мало"

Це найбільша саламандра у світі – вона може сягати 1,8 м у довжину.

Існує лише три види гігантських саламандр, розповідає Карлі Вотерман.

Ця "гілка еволюціонувала окремо від інших амфібій протягом 170 мільйонів років", – каже вона.

Класичним канонам краси ці створіння явно не відповідають.

Сайт arkive.org, який пропонує фотографії, інформацію та відеоролики про різних тварин, описує китайських саламандр так: "Шкіра – темно-коричнева, чорна або зелена, нерівномірно вкрита плямами. На дотик – груба, зморшкувата, пориста. Пори допомагають саламандрам дихати шкірою, оскільки зябер у них немає".

Але Вотерман каже, що ці гігантські слизькі тварини, які люблять чисту прохолодну воду, можуть стати символом охорони вод.

Китайський уряд спробував привернути увагу до вимирання цього виду, виставивши 15 саламандр на огляд під час Шанхайської виставки 2010 р.

На жаль, як повідомляє China's Global Times, усі вони загинули "через високу температуру води і гамір".

 

Балеарська жаба-повитуха

Живе на Мальорці

Охоронний статус: вразливий вид

Популяція: 500–1500 дорослих пар

"Вона не така яскрава, як жабка-дереволаз, не така зелена, як Керміт [персонаж "Маппет-шоу" – Ред.], і не така статечна, як Джеремі Фішер чи пан Жаба [персонажі англійських дитячих книжок – Ред.], – розповідає Трент Ґарнер з Інституту зоології, який вивчає цих земноводних вже протягом п’яти років. – Але це мила жабка зі своїм характером".

Балеарську жабу-повитуху відкрили лише в 1970 р. Причому спочатку знайшли її скам’янілі рештки.

Живу особину упіймали лише кілька років по тому, після чого запустили програму відновлення популяції.

На жаль, розповідає доктор Ґарнер, в ході цієї програми на Мальорку разом із жабами занесли хітридієві гриби-паразити.

Прямої вини вчених у цьому немає.

"Вони перевіряли жаб, яких випускали на острів, на всі відомі інфекції, – пояснює Ґарнер. – А про хітридієві гриби на той час, на жаль, ще просто не знали".

Борці за охорону амфібій зараз активно борються проти цього грибка в усьому світі, і доктор Ґарнер сподівається, що балеарська жабка може допомогти привернути увагу до цієї проблеми.

Що ж до рис, які можна використати в рекламі цього створіння, то це насамперед виняткова батьківська турбота самців.

"Вони носять на собі запліднені яйця, доки з них не вилупляться пуголовки, – розповідає доктор Ґарнер. – А ще публіку безсумнівно розчулять їхні зворушливі, як у Бембі, очі".

 

Категорія: Біологія | Додав: himik (31.12.2012)
Переглядів: 897 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Погода у Голоскові
Вибір мови сайту
Выбрать язык / Choose language:
Russian
English
French
German
Japanese
Italian
Portuguese
Spanish
Danish
Chinese
Korean
Arabic
Czech
Estonian
Belarusian
Latvian
Greek
Finnish
Serbian
Bulgarian
Turkish
Пошук по сайту
Наш час
Увага!
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Наші символи
Корисні програми
Корисні сайти
Сайти шкіл

Copyright MyCorp © 2016
Зробити безкоштовний сайт з uCoz