Вівторок, 21.01.2020, 21:53
Ви увійшли як Гость | Група "Гості"Вітаю Вас Гость | RSS

Голосківська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Летичівський район Хмельницька область
Міні-чат
Наше опитування
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Locations of visitors to this page Український рейтинг TOP.TOPUA.NET Проверка тиц free counters
Зараз на сайті
Яка відстань?

Розрахунок відстаней

Розрахунок відстаней від Автодиспетчер.Ру
Нагодуй хом"ячка
НАША музика
Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » Учнівська творчість

Людина і ліс (районний конкурс)

Друзі… Які вони? Де їх шукати? А чи не зрадять? Хто допоможе розібратися в лабіринті цих запитань? А ти зустрінься із вірним, щирим, зеленим другом: зайди в ліс і відчуєш, що неможливо обійтися без постійного супутника нашого життя – без лісу. Ось він, той друг і захисник, якого не треба шукати, у вірності якого не треба щораз переконуватися, безкорислива допомога якого завжди поруч. Ліс – друг тобі і мені, дорослим і дітям. Саме він магічним шелестом листя розкриває твої найкращі почуття, чарівним співом птаства витісняє із душі черствість і жорстокість. Саме в лісі легені заповнюються повітрям насиченим життям, любов’ю, якІ потім живлять кожну клітиночку твого тіла. Легенький свіжий вітерець, що грається у хованки у кронах дерев, відкриває нам очі для бачення прекрасного у кожній квіточці, кожному листочку, кожній комашці…Чорна, рихла, пахуча земля лісу, в яку грузнуть по кісточки ноги, надає нам життєдайної сили і енергії, дарує відчуття рідного, свого, невід’ємного.

Тягнуться люди на природу, в ліс, прагнуть знайти там спокій від бурхливого щоденного життя, метушні, тривог. І ліс їх приймає. Впускає в прекрасний зелений дивосвіт. Він не лякає, а вабить, він не морозить, а освіжає, він не заколисує, а пробуджує найкраще в нашій душі: почуття синівської любові до Матінки Природи. Ми – діти природи. А природа – це сувора матір: „пустощі” дітей не прощає. На сьогодні відомо, що найбільші пустелі: Сахара, Каракум, Кизилкум … є наслідком діяльності людини, яка нищила ліси, щоб одержати орну землю та пасовища. Люди, які викорчовували ліс і в снах не бачили того, що вони поклали початок нинішньому запустенінню цих територій, позбавивши їх, разом з лісами, вологи, родючості, джерел, унікальних представників флори і фауни, життя в цілому. Вирубувати ліс – виносити вирок самому собі. Садити ліс – залишати у спадок дітям та онукам Землю придатну для життя.

Від нас природі треба не так і багато – крихти уваги і щирої любові. Наша байдужість може призвести до того, що наш вірний друг ліс потрапить на сторінки Зеленої книги, де вже занесено не мало рідкісних рослинних угрупувань.

Ровеснику! До тебе звертаюсь. Люби ліс. Бережи ліс. Не будь байдужим. Не зрадьмо нашого вірного безкорисливого друга.  Збережи ліси для нащадків!


Дутчак Роман, 2010
Категорія: Учнівська творчість | Додав: himik (08.05.2011)
Переглядів: 2994 | Теги: Біологія, ліс | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Погода у Голоскові
Вибір мови сайту
Выбрать язык / Choose language:
Russian
English
French
German
Japanese
Italian
Portuguese
Spanish
Danish
Chinese
Korean
Arabic
Czech
Estonian
Belarusian
Latvian
Greek
Finnish
Serbian
Bulgarian
Turkish
Пошук по сайту
Наш час
Увага!
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Наші символи
Корисні програми
Корисні сайти
Сайти шкіл

Copyright MyCorp © 2020
Зробити безкоштовний сайт з uCoz